Робота з педагогами

Заняття з елементами тренінгу(для педагогів)

на розвиток  мислення у дітей 10-12 років

Тема. Мислення

Мета: ознайомлення педагогів з особливостями мислення молодших школярів та молодших підлітків, розвитку мовлення школярів в будь-якій розумовій діяльності.

Обладнання: фліпчарт, ватман формат А-3, фломастери, ручки, стікери, картки з текстом

Кількість чоловік: 20

Час: 45 хв.

Хід проведення

         Вступ.  - Добрий день, шановні вчителі!  Я  рада зустрічі з Вами і   сподіваюсь, що наше заняття, спілкування пройде відверто, творчо, в доброзичливій атмосфері, не зважаючи ні на які обставини цього дня.

Вправа «Самопрезентація» 3 хв.

Мета:  сприяти встановленню контакту між учасниками групи, створити позитивну атмо­сферу й хороший настрій.

-         Спочатку я пропоную провести невеличку самопрезентацію.

Кожен учасник під час самопрезентації  представляється і відпо­відає на такі запитання (питання на екрані):

—   Мене звати…

—   Я ціную в собі…

—   Предмет моєї гордості…

—   Я  вмію робити найкраще…

Вправа: Правила 3 хв.

Для ефективності спілкування я пропоную нам прийняти правила, за якими ми будемо працювати.

v    Говорити можна лише про те, що відбувається на занятті.

v    Брати активну участь,  бути щирим у спілкуванні

v    Принцип «тут і тепер»

v    Не критикувати

v    Повага до мовця

v    Довіра

v    Дбайливе ставлення до інших.

Мозковий штурм «Що таке мислення» 3хв.

Мета: Узагальнити  поняття «мислення», розширити його зміст.           

Психолог: Зараз я пропоную Вам об’єднатися у  дві групи. Перша група повинна визначити, що означає поняття «мислення», друга група повинна визначити види мислення.

Презентація кожної групи.

Інформаційне повідомлення

«Мислення. Види і форми мислення. Розумові операції. Індивідуальні особливості мислення» 7 хв.

Мислення займає головне місце в системі пізнавальних процесів. Мислення — це психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання. Пізнавальна діяльність починається з відчуттів та сприймань, а потім може перейти в мислення.

Відчуття → сприймання → уявлення → думка — це діалектичний шлях пізнання.

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного опанування закономірностями дійсності, постановки їх на службу своїм потребам і інтересам.

Функції мислення – розкриття внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях та сприйманнях, сутності об’єктів та явищ дійсності.

Основні функції мислення[

·                     Пізнавальна (відображення світу і самовідображення)

·                     Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності)

·                     Прогностична (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього)

·                     Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення)

·                     Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах)

·                     Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз)

·                     Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури)

·                     Аналітична і синтетична

·                     Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем

Види мислення :

- теоретичне - спрямовано на знаходження загальних закономірностей.

- практичне  - спрямовано на дозвіл приватних конкретних завдань.

Типи мислення:

-наглядно-дієве (предметно-дієве) - інструментом є предмет.

Особливість - з його допомогою не можна вирішити поставлене завдання без участі практичних дій. Тому у нього такий тісний зв'язок з практикою.

-наглядно-образне  - дозволяє пізнавати реальний світ без участі практичних дій, може бути здійснено тільки в плані ідеальному. Відмітні ознаки: симультанность (одночасність), імпульсивність і синтетична.

-словесно-логічне (понятійне) - використовуючи цей вид мислення, людина може аналізувати, порівнювати явища, предмети, ситуації, оцінюючи предмет, ситуацію, явище, як зі своєї точки зору, так і з інших точок зору.

- абстрактно-логічне (абстрактне) - виділення істотних властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.

-дискурсивне (логічне) - опосередковано логікою міркувань, а не сприйняття.

-интуітивне - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього віддзеркалення дій предметів і явищ об'єктивного світу.

-творче (продуктивне) - мислення на основі творчої уяви.

-відтворююче (репродуктивне) - мислення на основі образів і представлень, почерпнутих з якихось певних джерел.

- вербальне - мислення, що оперує абстрактними знаковими структурами.

- наочне - мислення на основі образів і представлень предметів.

- критичне - спрямовано на виявлення недоліків в судженнях інших людей

- творче - пов'язано з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок.

У молодшому шкільному віці мислення набуває наочно-образного характеру. Особливість його полягає в тому, що розв'язання про­блеми відбувається в результаті внутрішніх дій з образами.

У мисленні учнів у підлітковому віці відбуваються істотні змі­їні. Середня школа вимагає нового характеру засвоєння знань, використання самостійного мислення. Молодший підліток повинен уміти добре узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, міркувати, робити висновки, доводити.

Є помітний розвиток критичності мис­лення.

Слід відзначити узагальненість і логічність мислення. Розвиваються вміння

доводити ті чи інші положення, здатність аргументовано й послідовно викладати свої думки. Отже, основною особливістю розумової діяльності підліт­ка є здатність до абстрактного мислення. Розвивається здатність до конкретизації, ілюстрування, розкриття змісту поняття в конкрет­них образах і уявленнях.

Мислення наближається до мислення дорослої людини. У ціло­му пізнавальні можливості підлітків вирізняються підвищенням ро­зумової діяльності, здатністю до збагнення абстрактного матеріалу, довільністю інтелектуальної діяльності.

Психолог: Сьогодні я пропоную декілька вправ, які сприяють розвитку мислення

Вправа: «Назви одним словом» 3 хв.

Мета: розвиток уміння  узагальнювати, здатність виділяти суттєві ознаки предметів або явищ.

Інструкція: «Яким загальним словом можна назвати ... ?»

                                                         Завдання 
1. Мітла, лопата – ... (інструменти)       
2. Літо, зима – ... (пори року)       
3. Окунь, карась – ... (риби)
4. Огірок, помідор – ... (овочі)     
5. Бузок, рокита – ... (кущі) 
6. Шафа, диван – ... (меблі) 
7. Червень, липень – ... (місяці)    
8. День, ніч – ... (час доби)  
9. Слон, мураха – ... (живі істоти)
10. Дерево, квітка - ... (рослини)

Обговорення.

Вправа: «Аналіз відношень між  поняттями» 3хв.

Мета:  розвиток уміння робити умовиводи за аналогією, уміння встановлювати логічні зв’язки і відносини між поняттями.

Інструкція: «Уважно прочитайте ці приклади. В них зліва за­писана перша пара слів, які знаходяться в якомусь зв'язку між собою (наприклад: ліс/дерева). Справа - одне слово над рискою (наприклад: бібліотека), і п'ять слів під рискою (наприклад: сад, подвір'я, город, театр, книги). Вам потрібно вибрати одне із п'яти слів, записаних під рискою, яке пов'язане зі словом над рискою (бібліотека) так само, як це зроблено в першій парі слів: (ліс/дерева)».

Приклади:

      Ліс                                                             бібліотека

Дерева                                   сад, подвір я, город, театр, книги

     Бігти                                                             кричати

 Стояти                                  мовчати, повзати, шуміти, кликати, плакати

Набори слів

1.    Огірок                                                       троянда

       овоч                                бур'ян, роса, садок, квітка, земля

2.   Вчитель                                                                лікар

        учень                        таблетки, хворі, палата, хворий, термометр

3.     Город                                                                  сад

      морква                         паркан, яблуня, колодязь, лавка, квіти

4.    Квітка                                                      пташка

       ваза                                    клюв, чайка, гніздо, яйце, пір'я

5.   Рукавичка                                                чобіт

         рука                                    панчохи, підошва, шкіра, нога, щітка

6.   Темний                                                               мокрий

     світлий                               сонячний, слизький, сухий, теплий, холодний

7.  Годинник                                                               термометр

          час                                         скло, температура, ліжко, хворий, лікар

8.    Машина                                                           човен

       мотор                                      річка, моряк, болото, парус, хвиля

9.  Стілець                                                            голка

     дерев'яний                                 гостра, тонка, блискуча, коротка, сталева

10.   Стіл                                                            підлога

     скатерка                                             меблі, килим, пил, дошка, цвяхи

Обговорення.

Вправа - енерджайзер: «Фруктовий салат» 3 хв.

Мета: активізувати роботу групи; зняти напруженість

Інструкція: Учасники сидять у колі на стільцях. Ведучий - у центрі кола на стільці. Між гравцями розподіляються ролі яблук, груш, винограду, бананів. Кожен учасник запам’ятовує свою роль. Коли ведучий називає, наприклад, яблуко, всі «яблука» мають підвестися і помінятися місцями. Той, хто не встигне зайняти звільнений стілець, стає ведучим. Коли ведучий каже «Фруктовий салат», це означає, що всі гравці повинні помінятися місцями.

Вправа: «Помилка» 5хв.

Мета: розвиток логічного мислення, здатність аргументовано й послідовно викладати свої думки.

Інструкція: «У тексті є друкарська помилка — пропущено од­не коротке слово. Через це одне з речень суперечить змісту всьо­го тексту. Знайдіть це речення і виправте друкарську помилку.

Текст

Багато знатних вельмож змирилися із втратою свого впливу на державні справи. Щоб усунути всесильного міністра, вони влаштовували змови, в яких були задіяні навіть мати, дружина і брат короля. Але Рішельє нещадно пригнічував опір вельмож, ув'язнював їх і багатьох стратив. Деякі знатні феодали перехо­вувалися від гніву Рішельє в своїх замках. Звідси вони давали відсіч королівським чиновникам і військам. Рішельє наказав знищити укріплені замки дворян.

Обговорення.

Вправа: «Пошук аналогів» (робота в групах) 5 хв.

Мета: сформувати позитивні якості мислення, а саме, виді­лення властивостей, уміння класифікувати за ознаками.

Інструкція: Необхідно написати якомога більше аналогів предмета або явищ,  що схожі з ними за різними істотними ознака­ми

Перша група: слово «літак»

Друга група: слово «дощ»

Слід систематизувати ці аналоги по групах залежно від того, з урахуванням якої властивості заданого предмету во­ни підбиралися. Наприклад, можуть бути названі «птах», «ме­телик» (літають і сідають), «автобус», «потяг» (транспортні за­соби), «штопор» і «гелікоптер» (важливі деталі обертаються).

Презентація

Обговорення.

Вправа: «Вирази думку іншими словами» (робота в групах) 5хв.

 Мета: формування  умін­ня оперувати словами, точно виражати думки.

Інструкція: Необхідно запропонувати декілька варіантів пе­редачі цієї ж думки іншими словами. При цьому жодне із слів даного речення не можна використовувати в інших реченнях. Важливо стежити, щоб не спотворювався зміст вислову.

Перша група: «Цього року літо буде дуже теплим».

Друга група: Нарешті наступила золота осінь

Презентація.

Обговорення.

Підсумок.

Психолог: Ну от і підійшла до завершення наша зустріч. Я дякую Вам за роботу і сподіваюсь, що наше заняття було для вас корисним. Які враження у Вас після нашого спілкування ми дізнаємося, провівши вправу «Кольорові глечики»

Вправа: «Кольорові глечики» 5хв.

Мета: з’ясувати враження від заняття

На фліпчарті прикріплені малюнки трьох глечиків з надписами «Мені сподобалося…», «Я замислився(лась) над…», «Наступного разу мені хотілося б…».

Учасники заняття описують свої враження на окремих стікерах (червоний, зелений, жовтий»)  і приклеюють їх біля глечиків, промовляючи написане вголос.

Прощання

Додаток

«Мислення. Види і форми мислення. Розумові операції. Індивідуальні особливості мислення»

Мислення займає головне місце в системі пізнавальних процесів. Мислення — це психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання. Пізнавальна діяльність починається з відчуттів та сприймань, а потім може перейти в мислення.

Відчуття → сприймання → уявлення → думка — це діалектичний шлях пізнання.

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного опанування закономірностями дійсності, постановки їх на службу своїм потребам і інтересам.

Функції мислення – розкриття внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях та сприйманнях, сутності об’єктів та явищ дійсності.

Основні функції мислення[

·                     Пізнавальна (відображення світу і самовідображення)

·                     Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності)

·                     Прогностична (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього)

·                     Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення)

·                     Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах)

·                     Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз)

·                     Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури)

·                     Аналітична і синтетична

·                     Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем

Види мислення :

- теоретичне - спрямовано на знаходження загальних закономірностей.

- практичне  - спрямовано на дозвіл приватних конкретних завдань.

Типи мислення:

-наглядно-дієве (предметно-дієве) - інструментом є предмет.

Особливість - з його допомогою не можна вирішити поставлене завдання без участі практичних дій. Тому у нього такий тісний зв'язок з практикою.

-наглядно-образне  - дозволяє пізнавати реальний світ без участі практичних дій, може бути здійснено тільки в плані ідеальному. Відмітні ознаки: симультанность (одночасність), імпульсивність і синтетична.

-словесно-логічне (понятійне) - використовуючи цей вид мислення, людина може аналізувати, порівнювати явища, предмети, ситуації, оцінюючи предмет, ситуацію, явище, як зі своєї точки зору, так і з інших точок зору.

- абстрактно-логічне (абстрактне) - виділення істотних властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.

-дискурсивне (логічне) - опосередковано логікою міркувань, а не сприйняття.

-интуітивне - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього віддзеркалення дій предметів і явищ об'єктивного світу.

-творче (продуктивне) - мислення на основі творчої уяви.

-відтворююче (репродуктивне) - мислення на основі образів і представлень, почерпнутих з якихось певних джерел.

- вербальне - мислення, що оперує абстрактними знаковими структурами.

- наочне - мислення на основі образів і представлень предметів.

- критичне - спрямовано на виявлення недоліків в судженнях інших людей

- творче - пов'язано з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок.

Перехід від фактів існування предметів, які нам даються в результаті відчуттів та сприймань, до розкриття їхньої суті, узагальнювальних висновків відбувається за допомогою ряду розумових дій.

Розумові дії – це дії з предметами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них.

В розумових діях ми можемо виокремити їх головні складові елементи або процеси – розумові операції, які є також механізмами мислення. Такими є порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.

Порівняння – за його допомогою пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості об’єктів.

Аналіз – являє собою мислене розчленування предметів свідомості, виокремлення в них їх частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Аналіз потрібний для розуміння сутності предмета, але сам його не забезпечує.

Розуміння потребує не лише аналізу, але й синтезу.

Синтез – це мислене об’єднання окремих частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей об’єктів у єдине, якісно нове ціле.

Аналіз і синтез – це головні мислительні операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.

Розумовий аналіз переходить в абстрагування – тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві. Слово “абстрагувати” походить від латинського “abstragete” – відволікати, відтягати. Наприклад: виокремлення такої властивості як “рух”, “дерев’яний” тощо.

Абстрагування готує грунт для глибокого узагальнення. Операція узагальнення виявляється в мисленому об’єднанні предметів, явищ у групи з істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування. Узагальнення – це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова.

Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає можливість групувати об’єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Така операція називається класифікацією. Класифікація здійснюється з метою розмежування та наступного об’єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак. Вона сприяє впорядкуванню знань і глибшому розумінню їх смислової структури.

Упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об’єктів називається систематизацією. Систематизація забезпечує розмежування та подальше об’єднання не окремих предметів, як це має місце в класифікації, а їх груп і класів.

Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітично-синтетична робота великих півкуль головного мозку.

Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять (форми мислення).

Судження – форма мисленнєвого відображення об’єктивної дійсності, яка полягає в тому, що ми стверджуємо наявність або відсутність ознак, властивостей або відносин у певних об’єктах. Наприклад: “Ця квітка червона”, “Сума кутів трикутника дорівнює 180 градусам” тощо. Судження існує, виявляється і формується в реченні, проте судження і речення – речі не тотожні.

Судження – це акт мислення, що відображає зв’язки, відносини речей, а речення – це граматичне сполучення слів, що виявляє і фіксує це відображення.

Міркування – це низка пов’язаних суджень, спрямованих на те, щоб з’ясувати істинність якої-небудь думки, довести її або заперечити. Прикладом є доведення теореми. У міркуванні ми з одних суджень виводимо нові шляхом умовиводів.

Умовивід – форма мислення, в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове.

В умовиводах через уже наявні у нас знання ми здобуваємо нові. Умовиводи бувають індуктивні, дедуктивні або за аналогією.

Індуктивний умовивід – судження, в якому на основі конкретного, часткового робиться узагальнення.

Дедуктивний умовивід – судження, в якому на основі загального здобуваються знання про часткове, конкретне.

Умовивід за аналогією – ґрунтується на схожості окремих істотних ознак об’єктів, і на основі цього робиться висновок про можливу схожість цих об’єктів за іншими ознаками.

Найістотнішими якостями, які виявляють індивідуальні відмінності мислення, є його особливості: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Самостійність мислення – характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем.

Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю мислення.

Критичність мислення – виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі аргументи “за” і “проти”, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.

Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.

Гнучкість мислення – виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні життєвої ситуації, звільняючись від закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язування завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились, у здатності долати існуючі стереотипи.

Глибина мислення – виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.

Широта мислення – виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.

Послідовність мислення – виявляється в умінні дотримуватись логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.

Швидкість мислення – здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.

Поняття інтелекту

При аналізі мислення та його зв’язку з особистістю використовують поняття інтелект.

Інтелект (від лат. intellectus – розуміння, розум) – сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.

Існують різні тлумачення поняття інтелекту, зокрема його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем і стратегіями розв’язання проблемних ситуацій, зі здатністю до навчання, пізнання, переробки інформації, зі здатністю адаптуватися до обставин.

Факторами розвитку інтелекту є спадковість та вплив навколишнього середовища.

Оцінка розвитку інтелекту людини є непростою проблемою для психології. Адже важко оцінити за однією шкалою здатність до зовсім різних розумових операцій (виконання математичних дій і міркування, просторову орієнтацію і уміння легко висловлювати свої думки тощо).

Великого поширення набуло визначення інтелекту на основі “коефіцієнта інтелектуальності” (IQ).

У молодшому шкільному віці мислення набуває наочно-образного характеру. Особливість його полягає в тому, що розв'язання про­вчи відбувається в результаті внутрішніх дій з образами.

У мисленні учнів у підлітковому віці відбуваються істотні змі­їні. Досягнутий у молодшому шкільному віці рівень мислення дозволяє Підліткові почати вивчення основ наук. Але логіка побудови навчальних курсів у середній школі вимагає нового характеру засвоєння знань, використання самостійного мислення. Для того щоб успішно опановувати знаннями, підліток повинен уміти добре узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, міркувати, робити висновки, доводити. Однак не всі підлітки легко переходять до доказо­вого способу мислення, до більш високого рівня узагальнення.

Для підлітків характерним є помітний розвиток критичності мис­лення. Одним із засобів формування критичності в мисленні є вияв­лення і спростування помилок у судженнях.

Слід відзначити узагальненість і логічність мислення. У цьому віці школярі засвоюють наукові поняття й оперують ними, вислов­люючи багато загальних суджень, їх мислення починає набувати абстрактного характеру. Розвиваються вміння доводити ті чи інші положення, здатність аргументовано й послідовно викладати свої думки. Отже, основною особливістю розумової діяльності підліт­ка є здатність до абстрактного мислення. Розвивається здатність до конкретизації, ілюстрування, розкриття змісту поняття в конкрет­них образах і уявленнях.

Мислення наближається до мислення дорослої людини. У ціло­му пізнавальні можливості підлітків вирізняються підвищенням ро­зумової діяльності, здатністю до збагнення абстрактного матеріалу, довільністю інтелектуальної діяльності.

 Заняття для педагогів з елементами тренінгу

на розвиток пам’яті дітей віком 10-12 років

Мета:  ознайомити педагогів з особливостями  розвитку  пам'яті у дітей 10-12 років, раціональними прийомами  запам'ятовування   віршованого   і   прозового   тексту, тренувати у складанні і використовуванні  алгоритмів запам'ятовування.

Обладнання: таблиці, тести на розвиток пам'яті молодшого школяра, дидактичний матеріал, тести, вірші, картки з назвами слів.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

   І. Організація  групи. ( 2 хв.)

- Створюємо гарний настрій: „Усміхніться, скажіть добрі слова один одному."

- Складіть „Абетку гарних слів": загадайте добрі, красиві слова на букву „П" (прекрасний, привітний, правдивий, пречудовий).

    II. Повідомлення теми заняття, інформаційне повідомлення( 5 хв.)

Тема нашого заняття : « Розвиток пам’яті дітей віком 10-12 років.»

В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

Образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.

Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.

Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.

 У вересні 2015 року в ЗОШ І-ІІІ ст. №4 було проведено психодіагностику за методикою Е. Замбацявічене на визначення розумового розвитку молодших школярів. В діагностуванні брали участь учні 5-х класів (вибірково). Дана методика містить різні субтести, зокрема, на визначення рівня розвитку пам’яті.

   

     ІІІ. Використання матеріалу ІУ субтесту методики Е. Замбацявічене ( 3 хв.) у вправі з педагогами.

Інструкція. «До слова «птах» підходить слово «гніздо». Скажи, яке слово підходить до слова «собака» так само, як до слова «птах» підходить слово «гніздо». Чому? Тепер потрібно підібрати пару до інших слів.  Отже, огірок – овоч, а троянда …»

	Завдання		Оцінка виконання в балах
1	Огірок	Троянда	2,0
	овоч	Бур’ян, роса, садочок, квітка, земля
2	Город	Садочок	2,4
	морква	Паркан, гриби, яблуня, колодязь, лава
3	Учитель	Лікар	2,2
	учень	Окуляри, лікарня, палата, хворий, термометр
4	Квітка	Птах	2,6
	ваза	Дзьоб, чайка, гніздо, перо
5	Рукавичка	Чобіт	2,4
	рука	Панчохи, підошва, шкіра, нога, щітка
6	Темний	Мокрий	2,1
	світлий	Сонячний, слизький, сухий, теплий, холодний
7	Годинник	Термометр	2,5
	час	Скло, температура, ліжко, хворий, лікар
8	Машина	Човен	2,2
	двигун	Ріка, маяк, вітрило, хвиля
9	Стіл	Підлога	2,2
	скатертина	Меблі, килим, пил, дошки, цвяхи
10	Стілець	Голка	2,1
	дерев’яний	Гостра, тонка, блискавична, коротка, стальна

Підсумок.

За результатами дослідження серед опитаних учнів ( 26 учнів) ЗОШ І-ІІІ ст.№4 даного субтесту виявлено такі результати : завдання №1 – виконали всі учні, завдання №2 – виконали 85% учнів , завдання №3 – виконали 50%, завдання №4 – 69%, завдання №5 – 77%, завдання №6 – 80%, завдання №7 – 88%, завдання №8 – виконали лише 8% учнів, завдання №9 – 85%, завдання №10 – 46% учнів. Дивлячись на результати, можна сказати, що найважчим завданням для учнів були №8, №3, №10.

ІУ. Ігри Всезнайка. ( 5  хв.)

1. Робота в групах. „Впізнай картку".

Мета : розвиток образної пам’яті .

- Учасникам показується кілька карток із зображенням тварин, предметів. Вони мають запам'ятати, що зображено на картках, протягом 2 хв. Потім показується більше карток з іншими зображеннями, Учасники мають впізнати ті картки, які показано перший раз(за методикою Реана).

Підсумок .

- Чому ви всі давали правильні відповіді?

- Уявіть, що сталося б, якби не було пам'яті. Що потрібно робити, щоб пам'ять була кращою?

У. Практична вправа „Вордбол". (3 хв.)

Тема: „Меблі - не меблі".

Мета : розвиток моторно-слухової пам'яті.

Називаю слова і кидаю учневі м'яч, він ловить його, якщо слово відповідає темі і відбиває його, якщо не відповідає. Завдання ускладнюється за рахунок скорочення часу міркування.

Підсумок

Завдяки цій вправі в учнів розвивається як моторика рухів, так і слухова пам’ять.

УІ. Раціональні прийоми запам'ятовування віршованого та прозового текстів.

( 10 хв.)

      1. Складання алгоритму запам'ятовування.

Перед тим, як вивчати матеріал, запитати себе: що саме потрібно запам'ятати? Навіщо його запам'ятовувати?

1.           Уважно прочитати текст і визначити головну думку (це ви вже робите і цього ви ще будете вчитися).

2.           Прочитавши  текст,  з'ясувати,  що ви  вже  знаєте  з того,  що прочитали, а чого не знаєте.

3.           Після першого читання нового тексту уявити те, про що в ньому йдеться. Якщо не вдається, це означає, що, можливо, ви забули або не зовсім добре знаєте попередній матеріал, вам слід його повторити ще раз, а вже потім вивчати новий.

  2. Прийоми вивчення віршованого тексту.

Прийом № 1

Переказування вірша своїми словами.

-  Прочитайте вірш. Дайте відповіді.

-  Про що йдеться у вірші? Хто дійові особи?

-  Що вони роблять?

-  Який мають вигляд?

На узліссі жив їжак –

Все було йому не так!

Не така текла водиця,

Не така росла травиця.

Всі сусіди - їжаки

Теж вважав він - не такі.

Не такі пісні співались,

І не так звірятка грались.

Навіть, сонце - не таке!

Ну, ви чули отаке?

Наїжачився, сидить,

І під ніс бурчить, бурчить.

Ну, а вам, шановні, як-

Не стрічавсь такий їжак?

Прийом № 2

Зображення того, про що йдеться у вірші.

- Зобразіть вірш про їжака на папері.

- Заплющте очі та уявіть собі те, про що йшлося у вірші. Робіть це так, ніби ви дивитесь мультфільм.

- Вивчіть вірш „методом малюнка"

2. Прийоми вивчення прозового тексту.

-         Читання казки „Чому сніжинки виблискують на сонці?"

-         Чому це казка? Що незвичайного?

-         Яка головна думка казки?

-         Подорож із хмаринками. Чи таке буває?

-         Що ви собі уявили? Намалюйте словесно хмаринки і події, що відбувалися там.

-         Розповідь близько до тексту.

Робота в парах

У великій хмарі, яка повільно пливла по небу, жили-були сестрички-краплинки. їм було весело і затишно. Вони кружляли в хороводі й з цікавістю поглядали на землю. А на землі саме господарювала зима. Вона прикрасила довкола все сріблясто-білим снігом, та пухнастим інеєм.

Підсумок.

- Що допомогло вам так швидко запам'ятати уривок?

У. Вправа «Запам’ятовування слів» ( 10 хв.)

Мета : розвиток моторно-слухової пам'яті.

Робота в парах.

- Спробуйте запам'ятати 15 слів.

Шафа, хмаринка, гніздо, кінь, капелюх, люк, футболіст, чайник, крила, олівці, зграя, пляж, сніговик, шоколад, школа.

-  Порівняйте те, що у вас вийшло, зі списком. Якщо результат вас не задовольнив, не хвилюйтесь - із ним ви порівнюватимете ваші подальші успіхи.

-  Відтепер усі ваші досягнення зіставляйте із цим результатом.

-  Прочитайте виділені слова та уявіть як мультфільм.

-  Ні в якому разі не намагайтеся нічого запам'ятовувати! Тільки уявіть!

1 .ШАФА - уявіть шафу, краще власну.

2.ХМАРИНКА - шафа розчинилась, і звідти  випливла біла хмаринка.

З.ГНІЗДО - на хмаринці знаходиться велике лелече гніздо.

4.КІНЬ - у гнізді зручно влаштувався кінь, але чомусь червоний.

5.КАПЕЛЮХ   - кінь приміряє капелюхи;  синій капелюх йому сподобався, і він залишив його на голові.

6.ЛЮК   -   ви  роздивилися  капелюх  і побачили, як у ньому відчиняється люк. 7.ФУТБОЛІСТ - із люка вистрибнув футболіст.

8.ЧАЙНИК - футболіст чомусь грає у футбол чайником.

9.КРИЛА - у чайника виросли крила, як у літака.

10.ОЛІВЦІ - чайник із крилами став поливати водою олівці.

11. ЗГРАЯ - олівці намокли; їм це не сподобаюсь, і вони зібралися в зграю.

12.ПЛЯЖ - зграя олівців прилетіла на пляж.

13.СНІГОВИК - на пляжі лежать сніговики.

14.ШОКОЛАД  -  усі сніговики ласують шоколадом, перемазалися.

15. ШКОЛА - із шоколадних плиток збудовано школу.

Підсумок

-  А зараз спробуйте відтворити ці 15 слів, уявляючи ту незвичайну історію, що їх супроводжувала. Якщо щось загубилось у вашій уяві, можна підглянути або прочитати та уявити ще раз.

-  І зробили ви це завдяки вашій уяві й моїй фантазії. Отже, уява + фантазія = відтворення інформації. А запам'ятовування відбулося без будь-якого напруження. Тобто із вашою пам'яттю - усе гаразд!

-  Спробуйте ще погратися зі словами.

УІ. Релаксаційна вправа ( 3 хв.)

- Виконайте    вправу     мозкової    гімнастики    „Сова".
Візьміть правою рукою за ліве плече і стисніть його. Поверніть голову ліворуч так, щоб дивитися назад через плече. Дихайте глибоко і розведіть плечі назад, подивіть ся через інше плече, знову розводячи плечі. Опустіть підборіддя на груди і глибоко дихайте, даючи м'язам розслабитися. Повторіть, тримаючи за плече іншою рукою.

УІІ. Завдання додому. ( 5 хв.)

- Умова:   за   60   секунд   назвати   60-100   будь-яких   предметів.
Виконайте 4 умови ефективного тренування:

І.Називайте тільки ті предмети, що з'являються у вашій уяві.

    2.Деталізуйте їх, ніби розглядаючи.

З.Не поспішайте - це викличе емоційне напруження.

4.Старанність заборонена - вона теж напружує.

5.Наприклад: дерево - коріння, стовбур, гілки, листя, кора, бруньки.

гніздо; птах - крила, голова, лапи, тіло, пір'я... тощо.

    6.Тренуватися потрібно тричі на день!

 Підсумок

На занятті ви змогли ознайомитись з особливостями розвитку пам’яті у дітей 10-12 роів. Тільки за відомих і вищезазначених умов через деякий час ви допоможете дітям легко та чітко  передавати  будь-яку думку,  переказувати  все,  що вони уявляють.

                Заняття з елементами тренінгу(для педагогів)

на розвиток  уяви у дітей 10-12 років

          

            Тема. Уява

Мета: звернути увагу педагогів на  розвиток творчих здібностей, фантазії та уяви школярів 10-12 років; удосконалювати вміння знаходити нові нестандартні (креативні) вирішення завдань; формувати комунікативну, творчу, соціальну компетентність, виховувати взаємодопомогу, дружелюбність.

Обладнання: мультимедійна презентація, сюжетні картинки, олівці, альбом, зошит, ручка, проектор, екран.

                                                    Х І Д   З А Н Я Т Т Я

1.Вправа «Знайомство» (5 хв.)

   Перш ніж розпочати нашу роботу, нам потрібно познайомитись. Всім пропоную на спеціальному аркуші паперу намалювати уявний герб, в якому буде розкрита особистість кожного. Після завершення завдання кожен учасник представляється і по черзі розповідає про свій герб і пояснює чому намалював його саме таким. Наприклад, якщо людина любить музику, то вона може зобразити себе у вигляді ноти чи якогось улюбленого інструмента.

- От ми з вами і познайомилися та більше дізналися один про одного.

2.Мозковий штурм «Правила роботи в групі»( 3 хв.)

- Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?

Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;

не боявся стати об’єктом глузувань та критики;

був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;

одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

-         Щоб запропонували ви?

-         Бути позитивними;

-         говорити по черзі;

-         бути активними;

-         слухати й чути кожного;

-         толерантно ставитись один до одного;

-         бути пунктуальними;

-         діяти за принципом «тут і зараз».

-         Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?

3. Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу. (2 хв.)

   Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко окреслити очікуваний результат.

   Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

     Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета нашого заняття: розвивати творчі здібності, фантазію та уяву; удосконалювати вміння знаходити нові нестандартні (креативні) вирішення завдань; формувати комунікативну, творчу, соціальну компетентність, виховувати взаємодопомогу, дружелюбність.

4.Вправа «Очікування» (3 хв.)

Роздаються невеликі аркуші липкого паперу.

-Напишіть, чого саме ви очікуєте від тренінгу.

Кожен презентує свої записи та прикріплює на плакаті. 

5. Теоретична частина  

Уява і фантазія - одна з найважливіших сторін нашого життя. Страшно уявити, що було б, якби людина не володіла фантазією. Світ втратив би майже всіх наукових відкриттів, безліч творів мистецтва, діти не почули б казок і не змогли б грати в багато ігор. А чи можна засвоїти шкільну програму без уяви? Адже будь-яке навчання пов'язано з необхідністю щось уявити, оперувати абстрактними образами і поняттями. Все це неможливо зробити без уяви чи фантазії.

Кажуть: "Без уяви немає міркування".

Як розвивати у дітей фантазію та уяву?

Презентація (слайд 1-10) (5хв.)

Є три закони розвитку творчої уяви:

1.                             Творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності колишнього особистого досвіду людини. Треба допомагати дитині накопичувати досвід, образи і знання (ерудицію), якщо ми хочемо, щоб вона була творчою людиною.

2.                             Можна уявити те, що сам не бачив, але про що чув чи читав, тобто можна фантазувати на основі чужого досвіду. Наприклад, можна собі уявити землетрус або цунамі, хоча цього ніколи не бачив. Без тренування це важко, але можливо.

3.                             Зміст уявних предметів чи явищ залежить від наших почуттів у момент фантазування. І навпаки, предмет фантазії впливає на наші почуття.  Почуття, як і думка, рухають творчістю.

Які ж є способи розвитку фантазії та уяви?

6. Робота в групах. (5 хв.)

Учасники поділяються на групи.  Завдання кожної групи записати на аркуші та озвучити способи розвитку уяви у дітей  10-11 років.

1.                             Сформувати мотивацію!

2.                             Переконати, що фантазувати не соромно, а дуже престижно і корисно особисто дитині. Цього вони поки не розуміють. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка у дітей ще не сильна.

3.                             Фантазування повинно бути цікавим. Тоді, отримуючи задоволення, дитина швидше опанує вмінням фантазувати, а потім умінням уявляти, а потім і раціонально мислити.

4.                             Закохати дітей у себе. На цій "хвилі любові" вони більше вам довіряють і слухаються.

5.                             Власним прикладом. У ранньому дитинстві малюки копіюють поведінку дорослих. Ви ж авторитет для дитини.

6.                             Читати, обговорювати й аналізувати  літературу по фантастиці:

§                                 в 2-6 років - казки, фантастичні оповідання;

§                                 в 7-14років - пригодницькі фантастичні романи;

§                                 в юності і в зрілі роки - добротна науково-фантастична література.

7.                             Стимулювати фантазію питаннями. Наприклад: "А що станеться, якщо в тебе виростуть крила? Куди б ти полетів?"

8.                             Ставити дітей у скрутні ситуації. Нехай самі думають і знаходять вихід. Ось, наприклад, класична задача: діти потрапили на безлюдний острів, як вижити?

9.                             "Підкидати" дітям цікаві сюжети і просити їх складати за ним оповідання, казки, історії.

10.                        Знання прийомів фантазування підводить дітей до оволодіння "дорослими" прийомами вирішення  винахідницьких задач.

7.     Практична частина

Продовження презентації (слайд 11-20) (10 хв.) – виконання вправ.

8.      Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина» (2 хв.)

9.     Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось нове, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути в корзину, якщо вважаєте, якщо нічого корисного ви не отримали.

10.                       Підсумки заняття. (5 хв.)

11.                       Представлення результатів діагностики у 5-Б класі «Стандартизована методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене».

12.                        Проведення І субтесту з педагогами, обрахування результатів. (5 хв.)

Метод «Прес»

Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому тренінгу, закінчіть думку:

Сьогодні мене вразило…

Сьогодні мені згадалося…

Мені запам’яталося …

Мене дратувало …

Мені було цікаво …

       Мене порадувало ...

       Спілкування було …

Нехай життя дарує щастя й долю,

      Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

   Дякую за увагу

                     Додатки

Вправи, які допоможуть розвинути уяву і фантазію.

1. Збільшення - зменшення.

Цей найпростіший прийом, він широко використовується в казках, билинах, у фантастиці. Наприклад, Дюймовочка, Хлопчик-мізинчик, Гулівер, ліліпути. Збільшувати і зменшувати можна практично все: геометричні розміри, вагу, зріст, багатство, відстані, швидкості.

1.1. Дитині говорять: "Ось тобі чарівна паличка, вона може збільшувати або зменшувати все, що ти захочеш. Що б ти хотів збільшити, а що зменшити?"

- Хотів би зменшити уроки, а збільшити мій вільний час.

- Хотіла б зменшити домашні завдання.

- Хочу збільшити цукерку до розміру холодильника, щоб можна було відрізати шматки ножем.

- Хочу збільшити краплі дощу до розмірів кавуна.

2. Придумати

2.1. Придумайте органи чуття, яких немає у людини, але могли б бути.

Наприклад, не погано б відчувати наявність радіації, щоб від неї вберегтися. Взагалі-то кажучи, ми її відчуваємо, коли хворіємо променевою хворобою.

Не погано б відчувати нітрати та інші забруднення. Є чудове і рідкісне почуття - це почуття міри, не у всіх воно є.

Не погано б відчувати, коли робиш помилку і коли насувається небезпека (фігурально кажучи - червона лампочка спалахувала б в цьому випадку).

2.2. Зробіть "розмітку" людей кольором по їх моральним якостям.

Наприклад, всі чесні люди стали рожевими, всі безчесні фіолетовими, а злі синіми. Чим більше людина зробила зла, тим темніший колір. Опишіть, що буде зі світом?

3. Оживи малюнок.

Ви отримали чудовий дар, все що ви намалюєте - оживає! Що б ви намалювали?

Великих людей? Вимираючих тварин?

Нових тварин і рослин?

4. Перетворення людини в будь-який об'єкт.

Людина перетворюється на іншу людину, в тварину (птахів, звірів, комах, риб), в рослини (в дуб, троянду ), в об'єкти неживої природи (каміння, вітер, олівець). Це багатющий матеріал для нових казок.

Але найголовніше в цьому прийомі -  вміння перевтілитися і подивитися на світ його очима.

Завдання.

Запропонуйте не менше 5 прикладів перетворення людини, наприклад в казках.

5. Додання об'єктам неживої природи здібностей і якостей живих істот.

А саме: здатності рухатися, думати, відчувати, дихати, рости, радіти,  жартувати, посміхатися.

- Хлопчик сидить верхи на палиці і уявляє її конем, а себе вершником.

- У яку  живу істоту ти б перетворив повітряну кульку?

Завдання.

Придумайте не менше 5 прикладів подібних перетворень.

6. Зміна звичних відносин між героями казок.

Нагадаємо такі ситуації: щука співає колискову, хоробрий заєць; боягузливий лев.

Завдання.

Придумайте казку з таким неймовірним сюжетом: Лисиця стала простакуватою в лісі, і всі  звірі її обманюють.

7. Дайте нову назву картині.

Дитині показують багато сюжетних картинок, листівок або репродукцій відомих художників і просять дати їм нові назви. Порівняйте, хто назвав краще: дитина або художник. Підставою для назви може бути сюжет, настрій…

Завдання.

Наведіть 5 нових назв  відомих картин.

8. Фантастичне об'єднання.

Фантастичну ідею можна отримати поєднанням властивостей або частин двох, трьох об'єктів. Наприклад, риба + людина = русалка, кінь + людина = кентавр. Хто такі сирени? Одна і та ж пара об'єктів може дати різні ідеї Завдання.

Запропонуйте 5 прикладів поєднання несподіваних якостей різних реальних істот.

9. Як мені пощастило.

Як мені пощастило, - каже соняшник, - я схожий на сонце.

Як мені пощастило, - каже картопля, - я годую людей.

Як мені пощастило, - каже береза, - з мене роблять ароматні віники.

Завдання.

Придумайте 5 варіантів такої гри.

10. Прийом прискорення - уповільнення.

Прискорювати або сповільнювати можна швидкість протікання будь-яких процесів. Щоб направити фантазію в цьому напрямку, задають питання типу: "Що буде, якщо?", "Що відбудеться, якщо?".

- Що буде, якщо Земля стане обертатися в 24 рази швидше? Доба буде тривати 1 годину. За 1 годину треба встигнути поспати, поснідати, сходити в школу (на 15 хв), пообідати, зробити уроки (за 3-4 хв), погуляти, повечеряти.

- Що буде, якщо пори року триватимуть по 100 років? (Тоді б люди, що народилися на початку зими, ніколи б не побачили зеленої трави, квітів, розливу річок)

Завдання. Запропонуйте три-чотири сюжети, пов'язані із зазначеним прийомом.

11. Машина часу.

У вас з'явилася машина часу! Ви можете подорожувати в близьке і далеке минуле будь-якої країни, в близьке і далеке майбутнє  будь-якої країни і бути там будь-який час. Але міняти там нічого не можна, можна тільки дивитися. Поки ви знаходитеся в минулому або в майбутньому, життя на Землі протікає по своїм звичайним законам.

"Домашній варіант": сидячи вдома, ви дивитеся в "Дзеркало часу" або подумки робите знімки "Фотоапаратом часу" або "Кінокамерою часу" або "Чарівним оком". Називаєте місце і час і, будь ласка, зображення готово.

- Що б ви хотіли подивитися в минулому?

- Якими були мама і бабуся, коли їм було стільки ж років, скільки мені зараз?

- Як жили динозаври?

- Що б ви хотіли подивитися в майбутньому?

- Ким я буду? Скільки у мене буде дітей?

- Поговорити зі своїм майбутнім сином.

Ось неймовірна ситуація. Із Землі послали повідомлення на далеку зірку. На цій зірці живуть розумні істоти, у них є машина часу. Вони послали відповідь, але помилилися, і відповідь прийшла на Землю раніше, ніж було надіслано повідомлення.

Завдання. Запропонуйте 5 сюжетів, пов'язаних з ефектом машини часу.

12. Вільне фантазування.

Дітям пропонують  пофантазувати на задану тему, використовуючи будь-які прийоми фантазування і будь-які їхні поєднання. На відміну від рішення якого-небудь серйозного завдання, можна пропонувати будь-які ідеї.

Придумайте фантастичну рослину.

- На одній рослині одночасно ростуть всі відомі фрукти: яблука, груші, апельсини, авокадо, ананаси, манго, кокоси.

- На одній рослині ростуть всі відомі фрукти і овочі (помідори та картопля, з листя можна зробити тютюн, отримати болезаспокійливі ліки та "засіб краси". В принципі, це можливо, так як помідори, картопля, тютюн, беладона (по-італійськи - "прекрасна дама") належать до одного сімейства - пасльонових.

- На одній рослині ростуть відомі і невідомі фрукти, овочі та горіхи.

- Дивний кавун: всередині мармелад, а замість насіння - льодяники. Це теж можливо, тільки поливати його треба солодкою водою і медом.

- На одному дереві ростуть об'єкти живої і неживої природи.

- Квітка зроблена з шоколаду і ніколи не відцвітає, скільки його не їж.

13. Придумайте фантастичну споруда.

Будівля майбутнього. Якими якостями повинен володіти будинок, якщо вага і розмір господаря змінюється 10 разів щогодини?

14. Придумайте новий вид транспорту.

Ідеї ​:

- Синтетичний транспорт, який з'єднав в собі переваги всіх відомих видів транспорту: швидкість ракети, розкіш каюти вищого класу океанського лайнеру, непотрібність посадочних та злітних майданчиків гвинтокрила.

- Покриття дороги хвилясте чи трикутної форми. Придумай колесо, щоб не трясло на такій дорозі. Це теж буде винахід!

15. Придумайте нове свято або конкурс.

- Свято квітів. У всіх на щоках намальовані квіти. У цей день можна розмовляти тільки китайською мовою квітів.

- Свято посмішок. Типу 1 квітня, але веселіше . Обманювати, бути веселим і жартувати.

- Свято прильоту ластівок.

- Свято першого комара.

Конкурс фантазерів. Беруть участь дві команди. Кожна команда пропонує іншій команді різні завдання: а) тему для гумористичного оповідання з 5 фраз, б) об'єкт для складання загадки (стіл, вилка, телевізор); в) початок оповідання. Наприклад. "Мій друг Микола запросив мене в кругосвітню подорож"; г) пропонується якийсь прийом фантазування. Треба, використовуючи цей прийом, придумати неймовірну історію.

16. Придумайте драматичний сюжет.

- Мама понад усяку міру балувала дочку. Що сталося з мамою та донькою?

- Людина заблукала, випадково знайшла  будинок мисливців і прожила там 7 років. Як вона там жила? Що їла, у що одягалася?

17. Придумайте нову фантастичну гру.

Щоб придумати нову  гру, треба придумати неймовірні умови і правила цієї гри.

- Шахові фігури зроблені з шоколаду; виграв фігуру противника і можеш її відразу ж з'їсти.

- Гра "Їстівні шашки". Вони дійсно стають їстівними, але тільки після того, як будуть чесно виграні. Придумайте, якими особливими властивостями буде володіти виграна дамка і шашка?

18. Метод перенесення властивостей.

Розглянемо дуже веселий і  простий (для того, хто вміє фантазувати) метод наділення звичайних предметів зовсім незвичайними для них властивостями, взятими, однак, у звичайних предметів. У науці цей метод називається методом фокальних об'єктів.

Алгоритм дуже простий.

Перший крок: вибирається який-небудь предмет, який хочуть удосконалити або надати йому абсолютно незвичайні властивості. Для дітей це може бути іграшка, лялька, м'ячик, зошит, підручник, класний журнал, тварина, рослина чи людина. Це буде так званий фокальний об'єкт. Наприклад, виберемо як фокального об'єкта ляльку Барбі. Здається, вона вже - межа вигадки в класі ляльок. Подивимося, що вийде.

Другий крок: вибирають кілька випадкових об'єктів. Наприклад: електрична лампочка, повітряна кулька, телевізор.

Третій крок: для цих випадкових об'єктів складається перелік їхніх характерних властивостей, функцій і ознак.

Електрична лампочка - світиться, тепла, прозора, перегорає, включається в електромережу.

Повітряна кулька - літає, надувається, не тоне, відскакує.

Телевізор - показує, говорить, співає, має ручки управління.

Четвертий крок: сформульовані властивості переносяться на фокальний об'єкт.

Отже, що ж вийде? Давайте фантазувати і особливо не піклуватися про реальну можливість реалізувати придумане.

Поїхали: Барбі світиться зсередини матовим рожево-молочним світлом. У кімнаті темно, а вона світиться. Це добре: не втратиш і навіть читати можна!

Барбі завжди приємно тепла, як жива. Її можна брати на вулицю і гріти руки.

Можна поряд з теплою Барбі покласти пташині яйця і з них вилупляться пташенята або курчата. Можна притулити до акваріума - і Барбі буде підігрівати воду для рибок.

Барбі прозора. Видно, як у неї б'ється серце, по судинах тече кров, можна вивчати анатомію.

Перегорає. Зрозуміло, треба, щоб у Барбі були запасні частини: набір рук, ніг, голів, суконь. Барбі-конструктор.

Тепер подивимося, які ідеї подарує нам повітряна кулька.

Літаюча Барбі. Барбі-ангел з крильцями. Барбі-лебідь, Барбі-бабка, Барбі-парашутистка. Барбі літає як білка-літун або як кажан, у неї є красиві прозорі перетинки від кінчиків пальців на руках до кінчиків пальців на ногах.

Надувна Барбі. Можна зробити струнку Барбі, можна зробити товсту Барбі, можна зробити плоску Барбі для перенесення. При надуванні окремо голови змінюється вираз обличчя. Що дає порівняння з телевізором.

Нехай Барбі щоранку показує вправи ранкової зарядки, аеробіки, асани йоги.

Нехай Барбі обурено кричить, коли її починають ламати або при ній сваряться.

Можна використовувати комбінацію властивостей. Як правило, серед нісенітниць попадаються оригінальні ідеї, які не подарує метод проб і помилок.

Метод фокальних об'єктів є прекрасним методом розвитку уяви, асоціативного мислення і серйозного винахідництва.

Пропозиції, що розвивають метод.

Дітям дуже подобається, коли "у фокус" поміщають їх самих. Дуже весело проходить вдосконалення одягу.

Можна заздалегідь визначити клас об'єктів на другому кроці.

Метод можна використовувати для придумування оформлення магазинів, виставок, подарков.

До початку проведення сеансу генерування ідей можна подумати з дітьми, що в обраного фокального об'єкта добре і що погано, кому добре, а кому погано, чому добре, а чому погано.  А потім приступати до фантазування.

Кращі вигадки треба похвалити.

19. Комбінація прийомів.

"Вищим пілотажем" фантазування є використання багатьох прийомів одночасно або послідовно. Використовувають один прийом і до того, що вийшло, додають новий прийом. Це веде дуже далеко від початкового об'єкта і куди приведе - зовсім невідомо. Дуже цікаве заняття, спробуйте. Але це під силу тільки сміливо мислячій людині.

Завдання. Візьміть який-небудь казковий об'єкт (Буратіно, Колобок) і застосуйте до нього послідовно 5-10 прийомів фантазування. Що вийде?

 ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ ( ДЛЯ ПЕДАГОГІВ) НА РОЗВИТОК  УВАГИ У ДІТЕЙ 10-12 РОКІВ

Мета: ознайомити педагогів з особливостями  уваги  дітей 10-12 років, сприяти розвитку знань, виявляти  позитивні властивості уваги, контролювати процеси уваги - пере­ключення та розподіл.

Матеріали: плакат «Правила роботи групи», фломастери, аркуші паперу, різнокольорові стікери.

Час: 45хв.

Хід заняття

Привітання. Вправа «Знайомство».

Мета: створити  доброзичливу атмосферу в групі.

Психолог. Учасники сідають у коло, по черзі розповідають про себе й кажуть фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…».

Вправа.Прийняття правил роботи у групі

Психолог. Сьогодні ми працюватимемо у групі, а для того, щоб робота

була ефективною і плідною, маємо дотримуватись певних правил.

Правила:

1.Бути активними.

2.Бути доброзичливими.

3.Говорити тільки за темою і від свого імені.

4.Поважати думку кожного.

5.Дотримуватися регламенту.

6.Правило «піднятої руки».

Вправа «Очікування».

Мета: з’ясувати очікування учасників від заняття.

Психолог. Настрій позитивний, отож, продо­вжуємо заняття. Кожен із вас, ідучи на заняття, пев­ним чином уявляв його, можливо, навіть ділився думками та сподіваннями зі своїми колегами. Пропоную, щоб кожен учасник сказав, що він очікує від заняття .

Психолог. Мініповідомлення по темі  «Розвиток уваги у дітей 10-12 років».

      Увага – зосередженість, спрямованість свідомості людини у даний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті, явищі події образі, душі, тощо.

      Особливу роль відіграє увага в навчальній роботі школярів. Зосередженість, спрямованість свідомості учня на певні предмети та вища необхідні на всіх етапах його навчальної діяльності. Часто нерозуміння навчального матеріалу, поява помилок під час виконання самостійних завдань, пояснюються не відсутністю здібностей до цих видів занять, не слабкою кмітливістю, або поганою пам’яттю, а недостатньою уважністю.

        Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку ува­ги, тим вища ефективність навчання. Неуважність — одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей молодших класів. Чим викликане це явище? Виявляється, навчання ста­вить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звик­ла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині по­трібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ(мультимедійна презентація).

Психолог. У вересні 2015 року в школі було проведено психодіагностику за

 методикою Е. Замбацявічене на визначення розумового розвитку молодших школярів. В діагностуванні брали участь учні 5-х класів (вибірково). Дана методика містить різні субтести, зокрема, на визначення рівня розвитку уваги(коротке повідомлення результатів).

Вправа « Зайве слово». Використання матеріалу ІІ субтесту методики Е. Замбацявічене.

Мета: удосконалювати володіння операціями узагальнення й абстрагування.

Тюльпан, лілія, картопля, ромашка, фіалка.

Річка, озеро, море, міст, болото.

Лялька, ведмедик, пісок, м’яч, лопатка.

Київ, Львів, Вашингтон, Донецьк, Рівне.

Шипшина, бузок, каштан, жасмин, троянда.

Вправа «Які звуки повторюються?».

Мета: формувати процеси уваги - переключення і розподіл.

Варіант 1. Ведучий зачитує 4-5 слів, у кожному з яких зустрічається якийсь один звук. Наприклад: хліб – відро – пролісок – камінь. Педагоги визначають звук, який повторюється в кожному слові.

Варіант 2. Дається набір слів, у яких повторюються 2 звуки. Наприклад: книжка – нитка – тканина – нирка – ноги.

Вправа «Хор».

Мета: розвивати властивості уваги: зосередженість і концентрація.

Один із учасників гри – «відгадувач». Він виходить із приміщення. Інші гравці беруть 2-3 рядки з відомого вірша, і кожен учень отримує по одному слову. Входить «відгадувач». По команді ведучого учасники разом вимовляють кожний своє слово. Потрібно відгадати рядки з вірша. Якщо «відгадувач» не може впоратися із завданням, «хор» повторює слова вірша.

Вправа «Хто швидше?» (за методикою Бурдона).

Мета: розвивати особливості активної уваги і її переключення.

Процедура проведення

Педагогам пропонується як найшвидше і найточніше викрес­лити в колонці

будь-якого тексту таку букву, яка найчастіше зу­стрічається, наприклад «о»

чи «е». Успішність виконання тесту оцінюється за часом його виконання та

кількістю допущених помилок - пропущених букв: чим меншою є величина

цих по­казників, тим вищою є успішність. При цьому необхідно заохо­чувати

успіхи і стимулювати інтерес.

Вправа «Підсумок»

Мета: з’ясувати, чи справдилися очікування учасників тренінгу.

Завдання: підведення підсумків заняття.

Психолог. Наше заняття було спрямоване на те, щоб ознайомити педагогів з особливостями розвитку уваги у дітей 10-12 років. Під час заняття були використані теоретичні і практичні матеріали. Підведемо підсумок  і висловимо своє очікування від заняття.

Теоретичний матеріал «Розвиток уваги у процесі навчання» викладено в газеті «Психолог», №9-10, травень 2015р.

Виступ на педагогічній раді :

патріотичне вихов. from Kyrynyuk